Показати скорочений опис матеріалу
ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ ЖИТА ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА
dc.contributor.author | Кравчук, М. М. | |
dc.contributor.author | Кропивницький, Р. Б. | |
dc.contributor.author | Клименко, Т. В. | |
dc.contributor.author | Ярмолович, О. О. | |
dc.contributor.author | Кропивницький, В. Б. | |
dc.date.accessioned | 2020-12-07T06:59:29Z | |
dc.date.available | 2020-12-07T06:59:29Z | |
dc.date.issued | 2020-01-01 | |
dc.identifier.uri | https://dspace.organic-platform.org/xmlui/handle/data/199 | |
dc.description.abstract | Житу озимому, як і іншим культурам суцільного посіву, що ефективно пригнічують бур’яни, у органічному землеробстві належить особлива роль. Ця культура чутлива до конкуренції бур’янів лише на ранніх стадіях розвитку, а, починаючи з фази виходу у трубку, виступає важливим фактором протидії бур’яновій інвазії на полі. Завданням наших досліджень було вивчення ступеню забур’яненості посівів жита озимого, яке вирощувалося без застосування добрив і засобів захисту рослин, залежно від способів основного обробітку ґрунту в сівозміні. На основі 3річних спостережень було встановлено, що за тривалого застосування безполицевих способів основного обробітку, забур’яненість посівів у фазі сходів жита озимого суттєво зросла – на 55,1 % за звичайного і на 36,7% за мілкого безполицевого розпушування порівняно з полицевим обробітком. При цьому, повітряно суха маса сегеталів переважала показник на контролі, відповідно, на 27,7 і 43,0 %. На період збирання культури за плоскорізного розпушування кількість бур’янів на 46 %, а за мілкого безполицевого – на 30,2 % була вищою, ніж на полицевому. Найбільша забур’яненість посівів за роки спостережень зафіксована за постійного обробітку ґрунту плоскорізом на глибину 18–20 см. Аналіз групового складу виявив суттєве переважання зимуючих і озимих бур’янів над іншими групами незалежно від способу основного обробітку, хоча й простежується тенденція до збільшення частки ярих пізніх і кореневищних бур’янів за плоскорізного обробітку. Жито озиме успішно конкурувало у агрофітоценозах з сегетальною рослинністю. Фітосанітарне обстеження полів перед проведенням зернозбиральних робіт не зафіксувало пригнічення культури. На кращих агрофонах, які сформувалися за тривалого застосування звичайного і мілкого безполицевих способів основного обробітку, урожайність була вищою за контроль на 1,7 і 3,9 ц/га або 9,3 і 21,2 %, відповідно. Перспективи подальших досліджень пов’язані з уточненням моделей продуктивності жита озимого, що вирощується у системі традиційного та органічного землеробства. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Наукові горизонти, № 01 (86) | uk_UA |
dc.subject | бур’яни | uk_UA |
dc.subject | жито озиме | uk_UA |
dc.subject | агротехнології | uk_UA |
dc.subject | система обробітку ґрунту | uk_UA |
dc.subject | урожайність | uk_UA |
dc.title | ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ ЖИТА ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |