ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ІНОКУЛЯНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ГОРОХУ ПОСІВНОГО (PISUM SATIVUM) У ОРГАНІЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ
Abstract
Наразі інтенсивне втручання людини у природні
процеси призвело до порушення функціонування біогеоценозів. У зв’язку із
прогресуючим погіршенням екологічної ситуації у агроценозах розвиненими
країнами світу активно розробляються й освоюються альтернативні систем
землеробства, зокрема, на основі розробки і впровадження екологічно адаптованих
технологій вирощування сільськогосподарських культур. До таких систем
належить і органічне землеробство. У зв’язку з цим, важливим є пошук ресурсів,
які б сприяли оптимізації системи удобрення, як основної складової технології
вирощування. Тому за умов обмеженого ресурсного забезпечення застосування
біологічних препаратів на основі азотфіксуючих та фосфоромобілізуючих бактерій
є актуальним для органічного сільськогосподарського виробництва напрямом
оптимізації системи удобрення у сівозміні.
Оскільки за органічного виробництва заборонено застосовувати хімічносинтезовані азотні добрива, основний спосіб отримання азоту – це вирощування
зернобобових культур. За посівними площами та валовими зборами у світовому
землеробстві вони займають друге місце після зернових. Їх площа перевищує
200 млн. га, а валовий збір 400 млн. тонн, що обумовлено рядом цінних показників.
Це найдешевше джерело високоякісного білку. У бобових міститься багато
вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук. Розширення
вирощування цієї групи культур дозволяє суттєво покращити рівень родючості
ґрунтів без значних матеріальних затрат.
Серед бобових найкращою культурою є горох. Він збагачує ґрунт цінною
органічною масою і азотом, є добрим фітосанітаром, покращує структуру і
підвищує родючість ґрунту, має високий потенціал урожайності та виходу білка з
одиниці площі. Необхідно зазначити що бобові утворюють симбіотичні системи
з азотфіксуючими ризобіальними мікроорганізмами. Формування бобоворизобіального симбіозу є складним багатоступінчастим процесом, що
контролюється на різних рівнях організації рослин і мікроорганізмів і призводить
до утворення унікальних органів на коренях рослин – бульбочок, де створюються
необхідні умови для фіксації молекулярного азоту. При цьому, перспективним
заходом підвищення продуктивності гороху є передпосівна обробка насіння
біологічними інокулянтами (препарати, які містять ризобактерії). Перевагою
інокуляції є й висока біологічна ефективність мікробіологічного азоту, тобто менші
витрати на удобрення, відсутність доступного живлення для бур’янів, збагачення
ґрунту під попередник.