ВПЛИВ БІОЛОГІЧНИХ ІНОКУЛЯНТІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ГОРОХУ ПОСІВНОГО (PISUM SATIVUM) У ОРГАНІЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Abstract

Наразі інтенсивне втручання людини у природні процеси призвело до порушення функціонування біогеоценозів. У зв’язку із прогресуючим погіршенням екологічної ситуації у агроценозах розвиненими країнами світу активно розробляються й освоюються альтернативні систем землеробства, зокрема, на основі розробки і впровадження екологічно адаптованих технологій вирощування сільськогосподарських культур. До таких систем належить і органічне землеробство. У зв’язку з цим, важливим є пошук ресурсів, які б сприяли оптимізації системи удобрення, як основної складової технології вирощування. Тому за умов обмеженого ресурсного забезпечення застосування біологічних препаратів на основі азотфіксуючих та фосфоромобілізуючих бактерій є актуальним для органічного сільськогосподарського виробництва напрямом оптимізації системи удобрення у сівозміні. Оскільки за органічного виробництва заборонено застосовувати хімічносинтезовані азотні добрива, основний спосіб отримання азоту – це вирощування зернобобових культур. За посівними площами та валовими зборами у світовому землеробстві вони займають друге місце після зернових. Їх площа перевищує 200 млн. га, а валовий збір 400 млн. тонн, що обумовлено рядом цінних показників. Це найдешевше джерело високоякісного білку. У бобових міститься багато вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук. Розширення вирощування цієї групи культур дозволяє суттєво покращити рівень родючості ґрунтів без значних матеріальних затрат. Серед бобових найкращою культурою є горох. Він збагачує ґрунт цінною органічною масою і азотом, є добрим фітосанітаром, покращує структуру і підвищує родючість ґрунту, має високий потенціал урожайності та виходу білка з одиниці площі. Необхідно зазначити що бобові утворюють симбіотичні системи з азотфіксуючими ризобіальними мікроорганізмами. Формування бобоворизобіального симбіозу є складним багатоступінчастим процесом, що контролюється на різних рівнях організації рослин і мікроорганізмів і призводить до утворення унікальних органів на коренях рослин – бульбочок, де створюються необхідні умови для фіксації молекулярного азоту. При цьому, перспективним заходом підвищення продуктивності гороху є передпосівна обробка насіння біологічними інокулянтами (препарати, які містять ризобактерії). Перевагою інокуляції є й висока біологічна ефективність мікробіологічного азоту, тобто менші витрати на удобрення, відсутність доступного живлення для бур’янів, збагачення ґрунту під попередник.